<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Каталог статей</title>
		<link>https://chornobylruh.net/publ/</link>
		<description>Каталог статей</description>
		<lastBuildDate>Thu, 05 Apr 2018 17:17:43 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://chornobylruh.net/publ/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Чорнобильський рух</title>
			<description>&lt;p&gt;НЕ&amp;nbsp; СТЕРТИ&amp;nbsp; БОЛЮ.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Україно моя! Богу щиро молись:&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Радіацію вітер із пилом розніс.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Почорнілі поля і рудий мертвий ліс,&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
І здригнулась Земля в морі горя і сліз.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Сумом світ повило, б&quot;є чорнобильський дзвін,&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Того болю не стерти від зірки Полин.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Зачепола недоля крильми перемін,&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Не минає тривога, що вкрила Волинь.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Ми просили: ,,Не треба! Бо й так ледь живем!..&quot;&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Тільки плакало небо над Прип&quot;яттю вже.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Скільки рівнів отих, в сорок мікрорентген,&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Білокрів&quot;ям взялось, привело до гангрен,&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
На надгробках нових додається імен,&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
У мільйонів родин все чорнішає день...&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
На чорнобильських пущах - хвощі і ромен&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
І незнаних мутацій навала гряде.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Вже четвертий десяток, як ми на межі,&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Та вертаються в ночі тих мук міражі, -&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Йде послання з минулого: ,,Світ бережи...&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
І про спалених нас розкажи... розкажи...&quot;&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Перед вибором знову чорнобильці всі:&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Чом забула їх влада? І як ще просить?&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Нам не треба аварій, ані Хіросім,&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Обезлюднілих сіл у іржавій росі.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Наша мука притихла, але не прйшла:&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
З кабінетів не видно ні душ ні села.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Із реалій сумних поробивши аншлаг,&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Довели до зневіри нас підлі діла.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Ліквідаторів жменька лишилась в живих -&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Влада душу на клапті порвала у них...&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Боже, зглянься над ними і милість яви,&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Бо з Чорнобиля вийшли в лахміттях одних.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Як ми вижили там? Тільки дивом одним:&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Працювали не лічачи мук і годин.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Нагороди й подяки сплюндрованих днин&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Пожовтіли на стінах сутулих хатин.&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Ділять зони відчуджень серця і двори&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
І над попелом сивим знялись явори...&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
Зглянься, владо, на нас! Більше зла не твори!&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
І допоки є час - говори!.. говори...&amp;nbsp;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Михайло&amp;nbsp; Генсьор.&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>https://chornobylruh.net/publ/chornobilskij_rukh/1-1-0-1</link>
			<category>Мої статті</category><dc:creator></dc:creator>
			<guid>https://chornobylruh.net/publ/chornobilskij_rukh/1-1-0-1</guid>
			<pubDate>Thu, 05 Apr 2018 17:17:43 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>